ЛЮДИ: ВОЛОНТЕРСТВО У ЖИТТІ МАКСИМА БОГОМАЗА

Максим Богомаз – відомий громадський і політичний діяч Чернігова. Доволі велику частину свого життя він присвятив волонтерству та допомозі людям.

Усе розпочалося ще у 2013 році, коли Максим зі своїми однодумцями створив громадську організацію «Молодь проти».

«Тоді ми фарбували, допомагали військовим, збирали кошти. Зокрема, всі мурали, які на той час були в Чернігові, робилися нашими руками. Деякі розмальовані командою тролейбуси і по цей день ходять містом», – згадує Максим Богомаз.

Одна з визначних робіт Максима і його команди – «вишиванка» біля драмтеатру в Чернігові, яка стала своєрідною меккою. Також молоді люди тоді розмальовували в жовто-блакитний паркани та підземні переходи. Все це робили за власні кошти і ті, що вдалося зібрати серед небайдужих людей.

«Нещодавно я їхав із Киселівки до Чернігова і побачив стелу, яку ми реставрували ще давно і фарбували у жовто-блакитний колір. Зараз вона розвалена руснею, тож щойно ми виграємо війну, насамперед знову реставруватимемо її, бо це наше обличчя, нашого міста», – ділиться планами волонтер.

Як тільки розпочалися заворушення на Донбасі, активісти збирали їжу біля супермаркетів і потім возили її бійцям на передову.

«Ще з 2014 року ми займалися більш патріотичною діяльністю, працювали багато з людьми, аби люди розуміли, що Чернігів – то не російське місто, навіть якщо тут більшість людей і розмовляє російською мовою. Це нічого не означає.

Робили також ремонти і в дитячих кімнатах, зокрема в тубдиспансері.

Їздили і на передову кілька разів. Але треба розуміти, що мені був 21 рік і в нас була дуже маленька організація. І треба було знайти десь ті кошти, авто, пальне та везти військовим їжу і маскувальні сітки. Для мене це було щось нереальне, але сприймалося, ніби так воно і має бути. Це все робили на ентузіазмі.

У мене в голові з 2014 року нічого не змінилося», – зазначає Максим Богомаз.

У ті ж роки Максима запросили доєднатися до політичної партії «Демократичний Альянс» – як молодого та перспективного політика. Максим Богомаз був депутатом Деснянської районної ради.

Після «ДемАльянсу» був головою місцевого штабу політичної партії «Голос». «Однак, після того, як Кіра Рудик продала комісію нашому меру, я пішов із партії. Адже не може бути так, що ми – про чесність, а вони нас продають. Я вважаю, що ми самі на місцях маємо вирішувати, що маємо робити, з ким і як.

Я досі вірю, що у партій із демократичними поглядами є майбутнє, тобто це і є майбутнє України», – пояснює чоловік.

Сьогодні Максим Богомаз є координатором Благодійного фонду Сергія Притули в Чернігові. За допомогою фонду він має змогу допомагати не лише цивільним, а й військовим.

«Із Сергієм Притулою я познайомився дуже і дуже давно. А вже більш конкретно – у партії «Голос», адже були там разом.

До 20 лютого ми були на з’їзді майбутньої партії «24 серпня», а я мав бути одним із її засновників. 26 лютого ми мали їхати на установчі збори, але через повномасштабне вторгнення все відклалося і поки ми працюємо на Перемогу. Я з командою були представниками від області, а тепер є координаторами фонду Притули на місцях відповідно», – зазначає Максим.

У Максима Богомаза є дружина та двоє маленьких діточок. Повномасштабне вторгнення застало родину вдома.

«Нас війна застала вдома. Ми прокинулися о 4-й ранку, були сирени і вибухи. Три години були в паніці, а потім просто була купа незрозумілих думок: «Ось ти зараз побіжиш, а що далі? Як жити далі? А як же совість?». Хоча ми мали змогу виїхати одразу і жити у Європі. Але потім ми з дружиною вирішили, що ми маємо бути тут і допомагати військовим.

За три години, як закінчилася паніка, я зідзвонився з командою і ми приїхали в наше велике приміщення в центрі міста і взялися його розчищати. Зібрали волонтерів, написали оголошення в інтернеті та почали прибирати. І після цього всі ми зі своїми родинами і мешкали тут, в укритті, протягом усієї облоги Чернігова», – згадує чоловік.

У повномасштабне вторгнення, як, напевно, і більшість українців, Максим Богомаз не вірив. Але він із родиною підготував тривожну валізку і такий собі план дій про всяк випадок.

«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, дружина мене не підвела. Дружина взагалі зіграла велику роль у тому, де я зараз і як ми провели ці місці в облозі. Якби вона сказала «Максиме, я боюсь за себе і за дітей», то я, скоріш за все, поїхав би. Але дружина сказала: «Я підтримую твій вибір, ми залишаємося». Тому я тут.

Хоч зовнішньо здається, що в мене дружина дуже тендітна, але вона неймовірно вольова, вона дуже сильно вболіває за Україну, хоча сама наполовину грузинка. Саме тому для неї війна, яка була в Грузії, і сьогоднішній конфлікт дуже болять», – із трепетом розповідає чоловік.

Тепер у Максима Богомаза доволі потужна команда з 30 осіб, але нові люди постійно долучаються та допомагають хто чим може.

Весь час, поки Чернігів був в оточенні рашистів, дружина Максима та його мама готували їжу для військових, а він зі своєю командою розвозив її по блокпостах.

«Усі займалися тим, чим мали займатися. У нас створилася дуже потужна команда в Чернігові, прийшли багато молодих хлопців, які продовжують займатися гуманітарним центром.

Готували їжу, о 5-й ранку везли її на блокпости хлопцям, потім до обіду розвозили мешканцям продуктові набори і вже потім відвозили заявки військовим. Це були заявки до фонду про «очі», коптери, каски, бронежилети і все, що тільки можна», – розповідає Максим Богомаз.

За його словами, у своєму приміщенні в центрі міста вони облаштували прихисток для чернігівців. Там були і ліжка, і постільна білизна, і навіть кухня. Постійно там проживали 109 людей.

«У це приміщення ми також звозили людей із віддалених районів, тут було дуже багато матусь із дітками. А після цього з допомогою релігійної громади ЄХБ відправляли до Європи.

Щойно кудись по Чернігову було влучання, ми з командою одразу виїжджали на місце та забирали людей звідти до себе, бо більшості з них не було навіть де ночувати», – ділиться спогадами волонтер.

Зараз усі, кому потрібна допомога, досі можуть отримати «гуманітарку» від Благодійного фонду Сергія Притули. Для цього необхідно лише заповнити форму на офіційному сайті.

Окрім допомоги та волонтерства, Максим започатковує в Чернігові «Центр готовності цивільних». Це проєкт – також за підтримки БФ. Він має на меті навчити цивільних не панікувати під час надзвичайних подій, як це було 24 лютого.

«Ідея зародилася в Полтаві, наші хлопці один раз зробили там тренінг і він зайшов. Саме тому фонд вирішив їх масштабувати і тому ми цим займаємося в Чернігові. Готуємо людей, аби вони могли врятувати не лише себе, а й своїх близьких і тих, хто поруч. Аби знову ж таки не було паніки і люди були готові до всього.

Як показала практика 24 лютого, в нас була паніка і просто величезна черга стояла на виїзд, але, якщо банально дотримуватися правил безпеки і готувати наші укриття, то фактично можна і не виїжджати та допомагати тут, у тилу, нашій армії та перебувати в безпеці.

У центрі проводитимуть тренінги з тактичної медицини, стрілецької справи, розмінування, розказуватимуть, як мобілізуватися й вибрати свою справу. Тобто якщо ти приходиш до військкомату, а тобі кажуть «Усе, ти артилерист», а ти, наприклад, айтішник і хочеш управляти дронами, маєш такі навички, про які ніхто не знає. Цього ми й хочемо навчати людей», – пояснює Максим Богомаз.

Тренінги відбуватимуться кожного тижня, а викладатимуть військові. Адже саме люди, які мають бойовий досвід, можуть розказати цивільним, що боятися не варто.

Нашу Перемогу Максим Богомаз святкуватиме з дітьми та дружиною, які за цей час стали дуже сильною опорою та підтримкою для чоловіка. Також не обійдеться і без святкування з командою, яка витрачає весь свій вільний час на допомогу людям.